«Проведення відкритого заходу:
крок за кроком».
«Молодий педагог швидко стане
досвідченим майстром своєї справи,
уникне багатьох помилок,
якщо візьме до уваги досвід інших педагогів
та буде застосовувати його у своїй практиці»
Василь Сухомлинський.

Важливим засобом, що сприяє обміну педагогічним досвідом та стимулює педагогів до вдосконалення власної професійної майстерності, є проведення ними відкритих заходів. Однак значна кількість вихователів відчувають тривогу й невпевненість у процесі організації таких заходів, обирають неправильну стратегію підготовки. Як наслідок – ця форма методичної роботи втрачає свою ефективність, як для самого вихователя, так і для його колег.
Завданням відкритих заходів є підвищення кваліфікації насамперед тих педагогів, які є гостями на них, а також відшліфування педагогічної майстерності вихователя, який проводить відкритий захід.
Професійна майстерність зростає насамперед завдяки власним спробам і помилкам., також із ознайомленням новинок наукової літератури та наукових досліджень.
Труднощі педагогів у проведенні відкритих заходів.
У практиці проведення відкритих форм роботи в дошкільних закладах існують іще залишки авторитарної педагогіки, що виявляється у намаганні педагогів продемонструвати зовнішню красу, організованість, ефективні прийоми під час заняття, залишаючи поза увагою власний розвиток та ігноруючи явище ампліфікації.
У чому це проявляється? Інколи вихователя, якщо не змушують, то наполегливо рекомендують проводити відкриті заходи, ігноруючи побажання самого педагога.
Участь педагога у такій методичній роботі – виключно добровільна справа.
Деякі педагоги відверто не бажають демонструвати свої професійні вміння. І причинами цього є:
• Некоректні оцінки, які інколи доводиться чути після завершення заходу;
• Небажання докладати значних зусиль у процесі підготовки;
• Відсутність істотних моральних і матеріальних заохочень, на які заслуговує педагог.
Тож гостям відкритого заходу варто замислитися над побаченим, спробувати виокремити в ньому раціональне зерно і, можливо, піддати певній критиці власні традиційні погляди.
При цьому важливе й інше: сам вихователь має бути налаштованим на те, що його робота є предметом постійного спостереження, й аналізування з боку колег, батьків, тому потрібно бути готовим до певних оцінок, інколи, можливо, й несправедливих. Вихователю, який опікується своїм професійним розвитком, варто підтримувати будь-які спроби інших ознайомитися з практикою його роботи, не чекаючи лесних компліментів. Вчасно помічені неточності чи огріхи можуть бути вчасно виправлені.

Типові недоліки відкритих заходів.
Загальним недоліком відкритих заходів є їх змістова й методична перевантаженість. Замість спокійної, неквапливої розмови з дітьми, застосування гри, активної предметно-практичної діяльності, елементів пошук, експериментування, вихователь намагається повідомити дітям якомога більше інформації. Інколи відкриті заняття мають форму підсумкових. Але це не ліпший варіант, оскільки присутні бачать лише кінцевий результат, а все-таки цікавіше спостерігати за перебігом освітнього процесу.
Принципи спостереження й аналізування заняття

Не секрет, що вихователі досить часто намагаються спеціально підготувати дітей до такого заходу: вивчити з ними вірші, заздалегідь ознайомити із загадками, розв'язати певні завдання. Це стає зрозумілим, коли діти, ще не дослухавши фразу чи запитання вихователя поспішають розв'язати завдання. Це також дезорієнтує присутніх: їм складно зрозуміти, якими зусиллями досягнутий такий рівень розвитку.
Зверніть увагу!
Завдання керівника, вихователя-методиста полягає в тому, щоб допомогти кожному педагогу реалізувати власне прагнення до професійного розвитку. Співпраця, партнерство, систематична робота з колективом – забезпечать кожному вихователю впевненість у своїх силах. Успіх варто віддати вихователю, а ось поразку, невдачу – розділити навпіл.
Золоте правило: запорука успішної діяльності педагога полягає у стабільності вимог і правил. Якщо критерії оцінювання роботи вихователя завжди будуть одні і ті самі, як у стандартних ситуаціях, так і в ситуації відкритого заходу, це дасть йому змогу будь-яке заняття з дітьми демонструвати як відкрите. Вихователі з таким ставленням до роботи , як правило, не ніяковіють ні перед якими гостями.
Крок 1. Готуємося до відкритого заходу.
Допомогу вихователю у підготовці відкритого щзаходу надає вихователь-методист, чи керівник дошкільного закладу. Слід проаналізувати спільно з вихователем педагогічні знахідки, рекомендувати найефективніші методи і форми роботи з дітьми. Слід ознайомити педагога з літературою, надати практичну допомогу при написанні конспекту, чи сценарію заходу. Застерегти від потенційних помилок.

Крок 2.Повідомляємо присутнім тему й мету заходу.
Керівник, чи вихователь-методист повідомляє тему, обґрунтовує його методичну мету.

Крок 3. Проводимо колективний перегляд.
Запрошені педагоги перед початком заходу реєструються . переглядають захід, аналізуючи активність дітей, доцільність технологій, методів і прийомів, дидактичних та технічних засобів. Присутні мають дотримуватися педагогічного такту, не втручатися у хід заходу.
Крок 4. Надаємо слово вихователю: рефлексія.
Важливим навчальним компонентом, поряд із методикою, є ще й сам процес підготовки до заняття:
• Добір наочних та роздаткових матеріалів;
• Продумування механізму здійснення індивідуального підходу;
• Визначення способів підвищення мотивації..
Саме тому обговорення варто розпочати з виступу вихователя.
Вихователь аналізує ступінь розв'язання поставлених завдань, вказує причини та обґрунтовує необхідність допущених відхилень від проекту заняття, пояснює, коментує нюанси, які гості могли не зрозуміти.

Крок 5. Аналізуємо проведення роботи з дітьми: виступ керівника дошкільного закладу чи вихователя-методиста.
Цей етап не є обов'язковим, однак нерідко виступ керівника є бажаним. Оскільки вихователь через високе психологічне напруження у своєму виступі може багато чого пропустити. Крім того виступ керівника може зкореагувати подальше обговорення.

Крок 6. Відповідаємо на запитання присутніх: творча дискусія.
Ця частина заходу може бути надзвичайно дієвою у плані професійного розвитку присутніх. Її варто проводити у вигляді творчої дискусії. Саме на цьому етапі є можливість уточнити інформацію, попросити вихователя пояснити мотиви застосування окремих підходів.

Крок 7.Ініціюєм дискусію серед педагогів.
Цей етап передбачає аналітичні, оцінні виступи гостей. Цінність такої дискусії мають не так схвальні виступи, як висловлення пропозицій, виявлення недоліків, невикористання можливостей, певне опонування вихователю. Часто з вуст гостей звучать загальні фрази, позбавлені професійного сенсу: «Мені все сподобалось», «Дітям було цікаво», «Вихователь впорався із завданням». У такій ситуації ведучий має бути готовим підняти в дискусії проблемні питання.

Крок 8. Надаємо слово вихователю: завершення дискусії.
Саме вихователь має завершити дискусію. Це є виявом поваги до нього як до фахівця, який виступив не лише у ролі вихователя-майстра, а й ролі наставника для своїх колег. Подякував гостям за висловлені побажання, дав відповіді на зауваження та пропозиції присутніх. Також важливо відстояти раціональність своєї позиції.

Крок 9. Підбиваємо підсумки проведення відкритого заходу.
Керівник підбиває підсумки проведення заходу, оцінювання ефективності роботи педагога з дітьми, обраних методів, форм роботи. Подякувати присутнім за слушні зауваження і пропозиції